Мікроспорія У Собак Фото

Мікроспорія у кішок і собак: симптоми, методи лікування та профілактики. Лишай у домашніх кішок

Надумані і страшні історії про стригучий лишай (В науковому світі захворювання носить назву микроспория), чув кожен. Люди його бояться, при перших ознаках небезпеки прагнуть усунути джерело інфекції, і не завжди гуманним способом. Як правило, джерело зараження — домашній вихованець.

Трохи статистики

Медична статистика підказує, що дана патологія досить поширена серед світового населення (близько 2-3%). Здебільшого хворі — діти середнього і молодшого віку. Медики виділяють два типи хвороби: зооантропонозна і антропонозний. Останній не так поширений. Здорові підхоплюють заразу від хворих або через інфіковані побутові предмети, одяг та ін. Перший тип зустрічається набагато частіше. Джерело зараження — хворі собаки і коти, предмети, забруднені шерстю хворих менших братів.

Мікроспорія по зовнішнім симптомів у людей дуже схожа з поверхневої трихофитией. Однак є й свої особливості. Вони полягають у появі вогнищ більш великих розмірів, більш чітких їх межах, множинності та гострому перебігу захворювання ще на початковій стадії його розвитку.

Найчастіше ураження піддається гладка шкіра. У місці, де укорінювався грибок, з’являється пляма характерного червоного кольору з вираженою набряклістю і різкими межами. Воно швидко зростає в діаметрі і покривається корочками і бульбашками. Розмір такого плями становить, як правило, не більше 3 см. Звичайна локалізація — руки, плечі, шия, обличчя.

Після цієї статистичної інформації багато хто подумає, що в наш освічений вік так мало знають про це захворювання: що воно собою являє, як лікується і хто їм хворіє. Як виявляється лишай у тварин? Ось що про нього можна розповісти.

Мікроспорія — хронічне захворювання кішок, собак, хутрових звірів, що викликається грибком. Для нього характерне осередкові поверхневе запалення шкірних покривів і обламування вовни на уражених ділянках, а іноді навіть кігтів. Це захворювання може передаватися і людям.

Збудник хвороби — маленькі хвороботворні грибки роду Microsporum, причому кожному виду тварин відповідає свій: лишай у домашніх кішок і собак викликає M. gypseum, у свиней — M. nanum, у коней — M. equinum і т. Д. Під мікроскопом видно, що мікроспоруми розташовуються усередині уражених волосся у вигляді округлих суперечка або септованого міцелію. Грибок легко виростити в лабораторії, використовуючи в якості поживного середовища агар Сабуро або сусло-агар і дотримуючись температуру + 26-28 градусів.

Спори цих грибків надзвичайно стійкі до впливу навколишнього середовища. Так, в ураженому волосі або шкірному соскобе вони можуть зберігатися від двох до п’яти років, в паперових пакетах при кімнатній температурі — три-чотири роки. Стійкі до заморожування, висушування і дії прямих сонячних променів. Кип’ятіння вбиває їх за 2-3 хвилини.

Хто хворіє

Найчастіше хворіють собаки, коти, хутрові звірі. Рідше — хижі звірі, миші, морські свинки, кози, вівці, свині. Мікроспорія у собак і кішок частіше вражає молодих вихованців. Джерело хвороби — хворі тварини і переносники інфекції, які надовго заражають предмети навколишнього середовища шкірними лусочками і ураженими волосинками, що містять грибок. Особливу небезпеку становлять бездомні собаки, коти і гризуни, які можуть бути носіями цієї хвороби довгий час. Заражаються здорові тварини при вмісті разом з хворими або через інфіковані предмети (корм, вода, підстилка, одяг та взуття господарів). Коти і собаки чіпляють грибок при обнюхивании, облизуванні або під час бійки.

Як розвивається хвороба

Грибок розвивається у верхніх шарах шкіри і викликає поверхневе запалення, лущення шкіри. Порушується живлення вовни, вона стає сухою і ламкою. Мікроспорія у кішок (фото) проявляється у вигляді безволосих ділянок на шкірі різних форм і розмірів.

Мікроспорія у кішок проявляється не відразу. Інкубаційний період складає від 22 до 47 діб. Хвороба може бути поверхневої, глибокої, стертою або прихованої форми. Собаки і коти часто хворіють останньою формою, іноді — поверхневою. Приховану можна виявити тільки шляхом мікроскопічного або люмінесцентного дослідження. Поверхневої формою частіше хворіють кошенята.

При огляді в області морди, лап, хвоста на шкірі видно округлої форми плями, покриті лусочками. Крім лусочок іноді видно білувато-сірі скоринки з рідкісними волосинками. Волосинки легко обламуються. Може бути повне облисіння шкіри на окремих ділянках. Мікроспорія у собак проявляється у вигляді вогнищ по спині, морді, туловіщу- на лапах — рідше.

Ставить ветеринарний лікар на підставі огляду тварини, а також дослідження під мікроскопом вовни і корок з уражених ділянок. Відібравши зразок шерсті, фахівець подрібнює його за допомогою ножиць і на 10-15 хвилин заливає розчином лугу. Потім матеріал укладається на предметне скло і досліджується на наявність конідій або гіф патогенних грибів. Це спосіб дозволяє знайти та ідентифікувати грибок. Якщо ж випадок буде сумнівний, то можна шерсть тварини, не піддаючи обробці лугом, посіяти на живильне середовище. Таким чином буде виділена чиста культура збудника, що дозволить поставити точний діагноз.

Крім мікроскопічного дослідження, мікроспорія у кішок може виявлятися методом люмінесцентної діагностики. При цьому способі обстеження волосяний покрив кота чи собаки підсвічують спеціальною лампою в затемненому приміщенні, наявність специфічного смарагдово-зеленого світіння говорить про хворобу.

Мікроспорія — як лікувати?

Вилікувати тварина дуже складно, але можна. Внутрішньом’язово вводять спеціальну вакцину два-три рази з інтервалом у два тижні. Місцево микроспория у кішок лікується методом обробки уражених місць протягом 20-30 днів 10% розчином саліцилового спирту, 10% саліцилової маззю, 10% спиртовим розчином йоду, маззю «Ям», йодоформом, мікосептін чи іншими фунгіцидними розчинами і мазями. Щоб збудник не «гуляв» по всьому тілу, шерсть навколо уражених місць краще вистригти. Для якнайшвидшого одужання призначається курс імуномодуляторів.

При тяжкому перебігу хвороби лікування мікроспорії у кішок і собак додатково включає протигрибкові препарати, які даються всередину. До них вдаються при великих вогнищах, ураженні кігтів або коли хворіють довгошерсті тварини.

Якщо господар вчасно помітить мікроспорії і швидко звернеться до ветеринарного фахівця, захворіла тварина успішно виліковується. Від власника буде потрібно тільки запастися терпінням і неухильно виконувати всі рекомендації лікаря. Мікроспорія у собак і кішок лікується курсом від трьох до шести тижнів.

Крім самої тварини, потрібно подбати і про місце, де воно містилося. Квартиру або інше приміщення опромінюють ртутно-кварцовою лампою, проводиться вологе прибирання з дезинфікуючими засобами. Руки після кожного контакту з хворим тваринам слід мити з милом. Не можна допускати його присутності в спальні, і тим більше — в ліжку. Слід виключити спілкування дітей з хворим звіром. Вчасно виявлену лікування та дотримання запобіжних заходів допоможуть припинити зараження людей. Якщо ж на шкірі з’явилися якісь поразки, то варто тут же звернутися до дерматолога.

Очищення території від спор

Як було розказано вище, спори стригучого лишаю можуть зберігатися дуже довгий час і здатні заразити тварину. Тому дуже важливо очистити життєвий простір вихованця від них. Так як спори досить легкі, то вони можуть по повітрю переноситися разом з випали шерстинками і пилом. Тому при збиранні слід виключити способи, що допомагають цього переносу. Меблі, фіранки, килими та ін. Слід пропилососити і відпарити для дезінфекції. Місця, куди доступ ускладнений (опалювальні радіатори), теж необхідно очистити. Заіржавілі і дерев’яні поверхні слід піддати свіжої фарбування. Вологе прибирання необхідно проводити розчином миючих засобів. Так, відбілювач, розбавлений у воді 1 до 10, протягом 10 хвилин вб’є практично всі мікроорганізми. Також буде потрібно продезінфікувати щітки і гребінці для вовни, спальне місце, іграшки та інші речі, з якими тварина контактувало.

Профілактика

Для того щоб тварина не захворіло, треба виконувати ряд правил. Перше — регулярна вакцинація, адже хвороба завжди легше попередити, ніж потім займатися її тривалим лікуванням. Для профілактики мікроспорії є цілий ряд вакцин: «Полівак-ТМ», «Ментавак», «Вакдерм-F», «Вакдерм». Друге — слід виключити контакт з бродячими тваринами як основним джерелом зараження. Третє — необхідно регулярно проводити дезінфекцію місць, де тварина утримується. Ну і останнє — правильно годувати свого вихованця.

Ставить ветеринарний лікар на підставі огляду тварини, а також дослідження під мікроскопом вовни і корок з уражених ділянок. Відібравши зразок шерсті, фахівець подрібнює його за допомогою ножиць і на 10-15 хвилин заливає розчином лугу. Потім матеріал укладається на предметне скло і досліджується на наявність конідій або гіф патогенних грибів. Це спосіб дозволяє знайти та ідентифікувати грибок. Якщо ж випадок буде сумнівний, то можна шерсть тварини, не піддаючи обробці лугом, посіяти на живильне середовище. Таким чином буде виділена чиста культура збудника, що дозволить поставити точний діагноз.

Стригущий лишай у собак

Содержание:

Стригущий лишай (трихофития) – заразное грибковое заболевание собак и человека, вызываемое патогенными микроорганизмами (дерматомицетами) и характеризующееся поражением кожи и ее производных. Возбудитель болезни весьма устойчив к воздействию внешних факторов и может сохраняться в волосе до 5-8 лет, а в почве до 4 месяцев. Кипячение же убивает грибок за 20 минут.

Заражение происходит через окружающую среду и при контакте с больным животным. Возникновению стригущего лишая способствуют и травмы кожного покрова собаки. Инкубационный период длится от 7 до 35 дней. Трихофития – острая антропозоонозная инфекция, которой особенно подвержены дети и люди с ослабленным иммунитетом.

При уходе за больной собакой владелец должен строго соблюдать правила личной профилактики и исключить контакт животного с ребенком. Однако проблема заключается в том, что распознать лишай на начальном этапе по внешнему виду кожных покровов невозможно. Для подтверждения или опровержения болезни проводятся определенные диагностические исследования.

Симптомы стригущего лишая

Когда инкубационный период проходит, проявления стригущего лишая у собак начинаются с небольших пятен (круглой или овальной формы) с шелушащейся отрубевидной поверхностью, покрытой серой или желтовато-коричневой коркой. У собаки обычно поражается кожа головы, шеи, основание хвоста, нижние части лап. С этих участков выпадает почти вся шерсть. В поздней стадии симптомы выражаются в воспалительной реакции эпидермиса, экссудативными явлениями, образованием лопающихся пузырьков. В результате образуются толстые плотные корки, при надавливании на которые выделяется гной. Зуд слабо выражен или отсутствует. Конечно, не всегда основные признаки лишая указывают на заболевание трихофитией.

Эти симптомы могут наблюдаться у собак и при множестве других кожных болезней. Если Вы заметили сочетание этих клинических признаков и есть малейшее подозрение на данную инфекцию, то срочно обратитесь в ветеринарную клинику для уточнения диагноза.

Постановка диагноза

Для ранней и быстрой диагностики мы проводим лабораторные исследования при помощи ЛД-диагностики (люминесцентный метод), суть которого заключается в воздействии ультрафиолетовых лучей на пораженные участки. Для определения патогенных свойств грибка ставится биопроба.

При своевременном обращении в ветеринарную клинику прогноз для собак, как правило, благоприятный, и при правильном лечении стригущего лишая животное выздоравливает. Опытный ветеринар, основываясь на результатах обследования, назначит индивидуальную схему лечения – от применения специфических противогрибковых препаратов и до обработки кожи собаки антисептическими средствами — мазью от лишая, которая хорошо уничтожает патогенные грибы. Немаловажное значение уделяется укреплению иммунитета собаки (витамины, сбалансированное питание, иммуностимуляторы). Лечение считается законченным, если повторный посев на дерматомицеты дает отрицательный результат.

Профилактика

Профилактическая терапия лишая заключается в соблюдении правил содержания собаки, ее регулярный осмотр у ветеринара на наличие кожных заболеваний, укрепление иммунной системы и барьерных функций кожи. Возможно применение специальных противогрибковых вакцин.

При своевременном обращении в ветеринарную клинику прогноз для собак, как правило, благоприятный, и при правильном лечении стригущего лишая животное выздоравливает. Опытный ветеринар, основываясь на результатах обследования, назначит индивидуальную схему лечения – от применения специфических противогрибковых препаратов и до обработки кожи собаки антисептическими средствами — мазью от лишая, которая хорошо уничтожает патогенные грибы. Немаловажное значение уделяется укреплению иммунитета собаки (витамины, сбалансированное питание, иммуностимуляторы). Лечение считается законченным, если повторный посев на дерматомицеты дает отрицательный результат.

Мікроспорія у людини на обличчі фото

Мікроспорія: фото, симптоми і лікування у людини

Мікроспорія (стригучий лишай) являє собою шкірне захворювання, що характеризується високою контагіозністю.

Даний патологічний процес може вражати не тільки шкірні покриви тулуба, але і волосся, а також нігтьові пластини.

Локалізація мікроспорії на волосистій частині голови відзначається переважно у дітей. Мікроспорія з тривалим або слабовыраженным плином може пройти самостійно, коли дитина переходить у фазу статевого дозрівання.

Діти хворіють набагато частіше за дорослих, серед дорослих людей це захворювання найчастіше зустрічається у молодих жінок.

Причини мікроспорії

Джерелом зараження при мікроспорії є тварини (найчастіше кішки і собаки). Однак для даної патології має місце і антропонозний шлях поширення – від хворої людини до здорової.

В останньому випадку мова йде про іржавому микроспоруме, який передається при контакті з хворою людиною або предметами побуту, які використовуються ним.

Збудниками хвороби є гриби як антропофильные, так і зоофильные. До перших слід віднести Microsporum audouinii, Microsporum ferrugineum.

Найчастішими збудниками другої групи вважаються гриби Microsporum canis. Невелика епідеміологічне значення такого гриба, як Microsporum gypseum, проте зустрічаються випадки зараження і їм.

Призводять до розвитку даного захворювання факторами є:

Симптоми мікроспорії у людини

Клінічна симптоматика як антропонозной, так і зооантропонозной мікроспорії схожа і має ряд симптомів, які дозволяють запідозрити це захворювання у людини.

Характерними ознаками мікроспорії у людини є:

Діагностика мікроспорії

В основі діагностики мікроспорії лежать 3 основні методи дослідження:

Лікування мікроспорії

В основі етіопатогенетичної лікування мікроспорії лежить протигрибкова терапія.

В якості сучасних ефективних протигрибкових препаратів виступають: Клотримазол, Тербінафін, Ізоконазол, Ціклопірокс. Для лікування мікроспорії, що локалізується на волосистій частині голови, препаратами вибору вважаються Гризеофульвін і Тербінафін.

Для того щоб діюча речовина протигрибкового препарату діяло як можна швидше і ефективніше, слід позбавляти утворюються від кірочок. З цією метою рекомендується використовувати пов’язки з саліциловим вазеліном (2%) або ж обробляти вогнища ураження оливковою або рослинним маслом.

З метою зменшення запального процесу показане застосування мазей, гелів, кремів з глюкокортикостероидным компонентом (Травокорт – комбінований лікарський засіб). У разі приєднання вторинної інфекції призначаються лікарські засоби з антибіотиками і антисептиками (Хінозол 10%).

При мікроспорії гладкої шкіри з ураженням пушкового волосся або мікроспорії волосистої частини голови обмеженого характеру показано збривання волосся 1 раз на тиждень. Повну фармакологічну та клінічне лікування оцінюють за дозволом клінічної симптоматики, відсутності зеленого свічення при опроміненні люмінесцентною лампою Вуда, а також за результатами останніх негативних мікроскопічних досліджень, які повинні проводиться тричі з інтервалом в 5 днів (особливе значення має при мікроспорії волосистої частини голови).

См. також: як лікувати стригучий лишай у людини.

Профілактика захворювання

Головним заходом профілактики мікроспорії є як можна більш раннє виявлення, ізоляція і адекватне лікування хворої людини. Речі, які належать хворому мікроспорія, повинні пройти ретельну дезінфекцію в обов’язковому порядку.

Крім того, необхідно провести обстеження людей, що знаходилися в тісному контакті з хворою людиною або твариною. Тварини з підозрою на стригучий лишай повинні бути обстежені ветеринарним лікарем.

Зважаючи на те, що тварини без видимих клінічних ознак захворювання можуть служить переносником і потенційним джерелом інфекції, слід ретельно мити руки після кожного контакту з ними.

Мікроспорія у людини: фото, ознаки, початкова стадія, лікування і препарати

Микроспория, звана в народі стригучий лишай , є заразним захворюванням, що передається від хворих тварин. Саме тому характерні плями на шкірі найчастіше з’являються у дітей, які люблять возитися з кішками і собаками (особливо бездомними). ​​

Для запобігання поширенню патологічних плям у хворого і зараження здорових людей слід знати перші ознаки, характерні початковій стадії мікроспорії і обов’язкові лікувальні заходи.

Микроспория що це таке?

Микроспория — це шкірне захворювання з групи мікозів, спровоковане зараженням грибком мікроспорума. Прояви (ознаки) виникають як на гладкій, так і на волосистій частині шкірних покривів (дивіться фото).

Впроваджуючи в шкіру, грибок утворює колонії в волосяних цибулинах шкіри голови або Пушкова волосся, що покривають майже все тіло. Однак вогнища мікроспорії, хоча і вкрай рідко, можуть виникати і на ділянках, повністю позбавлених волосся, — долонях, підошві, нігтях.

Микроспория високо контагіозна (заразна), при цьому джерелом зараження є хворі тварини.

У природі микроспорией можуть хворіти собаки і кішки, кролики, великі домашні тварини (свині , кози, коні, вівці), а також дикі звірі (мавпи, лисиці, тигри, песці). Зараження відбувається не тільки при прямому контакті з хворою твариною, а й при попаданні на руки людини вовни і лусочок з предметами догляду та кормом, через підстилку і інший інвентар.

Причому у тварин захворювання часто протікає приховано: вогнища ураження виявляються лише при просвічуванні люмінесцентною лампою (зелене свічення). Лише іноді на голові, лапах або хвості можна помітити вогнища з стирчать уламками волосків і лусочками.

Не виключена передача грибка від хворої людини до здорової. Заразитися можна навіть при контакті з необробленої одягом людини, який хворів деякий час назад. Грибок мікроспорії, завдяки шестіслойной оболонці і ребрах у вигляді павутинки, досить стійкий у зовнішньому середовищі і зберігає життєздатність до 3 місяців поза організмом людини або тварини.

Микроспория у дітей особливості хвороби

Поширеність мікроспорії шкіри у дітей пояснюється наступними фактами:

• Особлива «любов» возитися з бездомними кошенятами і цуценятами.
• Недотримання строгих правил гігієни — немиті руки.
• Недостатня імунна захист, ослаблення імунітету частими простудними захворюваннями.
• У шкірному салі у дорослих є органічні кислоти, негативно впливають на розмноження грибка. Шкірний імунітет у дітей менш розвинений.
• Часте травмування шкіри (порізи, садна, расчеси і дрібні ранки), які сприяють поширенню захворювання при попаданні грибка.
• Незрозумілий з медичної точки зору факт рудоволосі діти практично не хворіють стригучий лишай.

Ознаки мікроспорії у людини, фото

мікроспорія гладкої шкіри, фото

фото мікроспорії у людини

Інкубаційний період при мікроспорії становить 5-7 днів при зараженні від тваринного і до 4-6 тижнів — при зараженні від хворої людини.

Зовнішні прояви мікроспорії залежать від локалізації патологічного вогнища.

Мікроспорія гладкої шкіри

Спочатку з’являється червона пляма округлої форми, з чіткими кордонами, кілька піднімається над шкірою. Дуже швидко по периферії формується валик з найдрібнішими бульбашками і корочками, а грибкове пляма розростається до 3 см.

Центральна частина патологічного вогнища блідне і покривається досить великими висівкоподібному лусочками. Найчастіше виявляється 1 3 осередки на обличчі, шиї, верхніх кінцівках.

Сверблячка при мікроспорії присутній, однак не настільки інтенсивний, як, наприклад, при алергічних висипаннях.

Микроспория волосистої частини голови

Найчастіше виникає в області тімені і скронь, а також на маківці. Виглядає колонія грибка так: центральне велика пляма, що досягає 5 см, і більш дрібні (до 1,5 см) відсівання по колу. При зростанні центральна пляма може поглинати сусідні дрібні вогнища.

Микроспория на голові у людини в початковій стадії формує осередкове лущення. При ближчому розгляді можна побачити білувату «манжету» навколо волосків, що ростуть всередині плями. Це вказує на розмноження грибка в гирлі волосся, яке вже через тиждень призводить до їх обламування.

Зовні це виглядає як підстрижені на рівні 4-6 см пляма. Обламані, з сіруватим нальотом волоски є притулком для грибкових спор. Змінене положення волосяних «пеньків» при доторканні зберігається, на відміну від здорових волосся.

Власне шкіра голови в осередках ураження кілька гіперемована, набрякла і покрита дрібними лусочками білого або сірого кольору.

Нетипові форми

• Микроспория нігтів — ближче до краю зрізу нігтя утворюється тьмяне пляма, в подальшому купує біле забарвлення. Нігтьова пластина в осередку ураження стає м’якою і легко кришиться.
• Нагноівшіеся микроспория — наслідок неправильного лікування. На тлі вогнища формуються багряно-синюшні вузлики і гнійнички. Можливе підвищення температури і збільшення блізрасположенних лімфовузлів.
• Обтяжена микроспория — протікає хронічно на тлі серйозних внутрішніх захворювань (туберкульоз, артрити і т. Д.). При цьому на тлі осередкового або дифузного лущення формуються ділянки алопеції (лисини), помітна загальна розрідженість волосяного покриву. Уламки волосся досягають довжини 10-15 мм і не мають сірих чохлів з спор грибка.
• Микроспория лобка — чревата зараженням статевого партнера. Розгалужена кровоносна система цій галузі призводить до швидкого розростання плям на статеві губи, внутрішню частину стегон і нижню частину живота. Також досить швидко приєднується бактеріальна інфекція з формуванням інфільтратів, покритих гнійними корками.

Лікування мікроспорії у людини, препарати

Чим раніше розпізнана микроспория і призначено повноцінне її лікування, тим швидше настане одужання. Основний напрямок в лікуванні мікроспорії у людини — знищення грибка. З урахуванням високої стійкості мікроспорума місцеве протигрибковий лікування доповнюється високими дозами системних антимікотиками, особливо при масованому ураженні гладкої шкіри або довгого волосся.

Лікарські засоби для місцевого лікування мікроспорії:

• Клотримазол — нетоксична, але не відрізняється високою ефективністю мазь є препаратом вибору для лікування мікроспорії у дітей до 3 років і вагітних.
• Ізоконазол, Біфоназол — дають високий відсоток алергічної реакції.
• Кетоконазол — високоефективний, але володіє високою токсичністю.
• Тербінафін — кращий препарат при мікроспорії щодо нетоксичність, ефективності і ціни. Це найдорожче і ефективний засіб від стригучого лишаю, дорожчий аналог — Ламізил.
• Мазі, що містять сірку (сірчано-саліцилова, сірчано-дігтярна, сірчана) і розчин йоду — в лікуванні мікроспорії застосовуються в поєднанні з протигрибковими зовнішніми засобами.
• Комбіновані засоби (Трідерм, Мікозолон, Травокорт), що мають в складі кортикостероїди, — доцільні тільки при ускладненою нагноєнням мікроспорії. Слід пам’ятати: гормональні мазі при тривалому застосуванні провокують атрофію шкіри.

В комплекс лікування мікроспорії волосистої частини голови входить:

1. Антимікотичний антибіотик Гризеофульвін — препарат вибору, досить токсичний . Для дітей до 3 років випускається у вигляді суспензії.
2. Необхідні високі дози препарату — 22 мг / кг маси тіла. Не можна приймати разом з пеніцилінами (одночасний прийом викликає алергічну реакцію).
3. Гепатопротектори (Карсил, Лів-52 і інші) — для зниження токсичності гризеофульвіном і захисту печінки.
4. Протиглистові препарати (Декарис) — дегельментізація необхідна для підвищення ефективності антімікотіков і зменшення іммуносніжающего впливу гризеофульвіном.
5. Тербінафін в таблетках (Ламізил) — менш токсична альтернатива гризеофульвіном, яка не поступається йому за ефективністю.

Обов’язкові заходи при виявленні мікроспорії у людини:

• Видалення пошкоджених волосків (епіляція, щоденне гоління).
• Миття голови двічі в тиждень .
• Регулярна зміна білизни.
• Обмеження контакту з хворою людиною. Ізоляція дитини з ДНЗ, школи при лікуванні мікроспорії у дітей.
• Огляд контактували з хворою людиною людей.
• Огляд домашніх тварин ветеринаром.
• Дезінфекція предметів догляду (рушники , гребінці), одягу, дитячих іграшок за допомогою деззасобів. Генеральне прибирання.

Все лікування займає 3-6 тижнів. Одужання констатується при негативному аналізі зіскрібка з місця пошкодження.

Не варто сподіватися на народні кошти. Мікроспорія — грибкова хвороба, і лікувати її обов’язково антимикотиками. Домашні методи (протирання оцтом і т. Д.) Нерідко мають дією припікання, а додаткове роздратування може спровокувати поширення інфекції. Не виключено отримання опіків.

Профілактика мікроспорії

Для виключення захворювання микроспорией необхідно дотримуватися таких правил:

Виключити контакт з бродячими тваринами.

Купувати домашніх тварин тільки після огляду ветеринаром. Періодично проводити профілактичні огляди домашніх вихованців.

Карантинні заходи при виявленні мікроспорії у дитини: ізоляція з дитсадка / школи, дезінфекційні заходи, спостереження контактували з хворим.

Мікроспорія у людини (лишай) — лікування, симптоми (ознаки), фото, вилікувати

Мікроспорія — захворювання антропозоонозів, що відноситься до категорії дерматомікозів (лишай).

Мікроспорія у людини викликається грибком, що відноситься до роду мікроспорума.

причини захворювання

Причиною хвороби є люди або тварини, хворі микроспорией.

Здорова людина може заразитися в:

• перукарні;
• в колективному зборах людей (особливо, дитячому);
• сім`ї.

Мікроспорія відноситься до хвороб дитячого віку.

Дорослі страждають від захворювання значно рідше (переважно, жінки, з тонкою і ніжною шкірою).

Всього існує два типи захворювання:

• микроспория волосистої частини шкіри голови;
• мікроспорія гладкої шкіри.

Мікроспорія гладкої шкіри виглядає, як підносяться над поверхнею тіла, пляма рожевого відтінку, що має округлу правильну форму.

Пляма може поширюватися по периферії тіла, втягуючи в себе все нові і нові ділянки.

Часто відбувається ураження Пушкова волосся.

діагностика

Методом пальпації, діагностується збільшення лімфатичних вузлів.

Клінічні методи дозволяють виявити мікроскопічних грибків в лусочках та волоссі.

Яскраво-зелене свічення, що випускається лампою Вуда, дозволяє в темряві розглянути вогнища ураження.

профілактика хвороби

В основі профілактики мікроспорії закладені наступні заходи:

• своєчасне виявлення і лікування захворювання;
• проведення регулярних обов`язкових оглядів для потенційно хворих людей-любителів домашніх тварин (кішок і собак).

Слід періодично проводити огляд домашніх тварин на утримання трихофітії в ветеринарних пунктах (поліклініках).

Хворі микроспорией тварини (кішки і собаки) підлягають ретельному знищенню.

Інкубаційний період грибка Microsporum canis триває близько одного тижня (5-7 днів).

Лікування мікроспорії у людини

Для того, щоб вилікувати людей, хворих микроспорией, досить успішно застосовують препарат з розряду антибіотиків — гризеофульвин-форте.

Паралельно проводиться зовнішня терапія протигрибковими, дезінфікуючими лікарськими препаратами.

Відео: Микроспория

Мікроспорія — захворювання антропозоонозів, що відноситься до категорії дерматомікозів (лишай).

Мікроспорія у собак

Мікроспорія — вид грибкового захворювання,яке, на жаль, нерідко зустрічається у собак. У народі ця хвороба (мікроспорія) отримала назву «стригучий лишай», так як уражені місця нагадують акуратно вистрижені «під нуль» ділянки.

Мікроспорія у тварин

Хвороба відрізняється досить тривалимінкубаційним періодом — від 2 до 9 місяців, а за характером клінічного прояву буває поверхневої, глибокої і прихованої. Рознощиками є хворі тварини, а також можливе зараження через інфіковані предмети (нашийник, підстилка). У собак, як правило, мікроспорія протікає в поверхневій формі. При цьому спостерігається випадання або обламування вовни на ураженій ділянці і утворення лусочок. Згодом, при відсутності лікування, уражене місце може покритися сірувато-білої кіркою. Крім перерахованих вище ознак мікроспорії у собак, ще одним симптомом, супроводжуючим це захворювання, є свербіж різного ступеня. Розчісування собакою заражених ділянок сприяє інфікуванню ще не пошкоджених ділянок шкіри.

Мікроспорія у собак — лікування

При перших же підозрах на мікроспорії, собакуслід показати ветеринарному лікарю. Діагноз буде поставлений на підставі ряду лабораторних досліджень, одним з яких є люмінесцентний метод, що дозволяє відрізнити мікроспорії від такого захворювання, як трихофітія (уражені грибком волосся в ультрафіолетових променях мають своєрідне світіння, а при трихофітії таке світіння не спостерігається). Також береться на дослідження зіскрібок з ураженої ділянки кожі.Кроме того, дослідження зіскрібків з уражених ділянок тіла собаки дозволить також диференціювати мікроспорії від різного роду дерматитів, гіповітамінозу А, корости.

Для лікування цього грибкового захворювання можутьбути призначені різні мазі — аміказол, сапросан, 10% нистатиновая мазь, Мікозолон або Мікосептін. В якості підтримуючої терапії можуть бути рекомендовані полівітаміни (тетравіт, тривитамин).

Слід зазначити, що в серйозних розплідниках, деставлення до питання розведення собак тієї чи іншої породи поставлено на професійну основу, в якості профілактики мікроспорії з успіхом використовують вакцинацію.

Дуже важливо при догляді за хворою твариною строго дотримуватися запобіжних заходів — мікроспорія заразна і може передаватися від тварини до людини.

Мікроспорія — вид грибкового захворювання,яке, на жаль, нерідко зустрічається у собак. У народі ця хвороба (мікроспорія) отримала назву «стригучий лишай», так як уражені місця нагадують акуратно вистрижені «під нуль» ділянки.

Мікроспорія – огляд грибкового захворювання у собак

Грибкові захворювання по праву вважаються одними з найбільш важких і неприємних, так як для їх лікування потрібно дуже специфічна терапія. Так і використовувані при цьому кошти часто впливають на стан здоров’я тварини далеко не самий сприятливий ефект. До таких патологій з повним на те правом може бути віднесена мікроспорія у собак, більш відома як «стригучого лишаю».

Деякі уточнення

Треба пам’ятати, що під «позбавляємо» найчастіше розуміється три хвороби, які різняться за своєю природою. Це сама мікроспорія, трихофітія і парша тварин. Але сьогодні ми поговоримо саме про першу різновиди. Отже, що ж таке мікроспорія? Як ми вже відзначали, вона відноситься до категорії захворювань грибкового походження, причому ця патологія досить поширена у всьому світі. Викликається патогенним грибом (точніше, грибами) з численного роду Microsporum. Передбачається, що винуватцем захворювання конкретно у собак і котів є грибок M. Gypseum, але вчені досі не можуть точно визначитися з його специфічністю. Справа в тому, що іноді ця різновид дійсно викликає захворювання цих тварин, але найчастіше паразит однаково небезпечний і для людини, і для інших його домашніх вихованців, включаючи кроликів і шиншил.

Як відбувається зараження?

Виключно контактним шляхом. Заразитися ваша тварина може при контакті з іншим псом, причому це може статися, навіть коли ваш вихованець просто полежав на тому місці, де до того перебував носій захворювання. Джерелом зарази в цьому випадку виступають лусочки шкіри і уражені грибом волосся. У зовнішньому середовищі гриби Microsporum чудово зберігаються близько півтора років. В приміщеннях ж вони цілком можуть зберігати свою активність аж до восьми-десяти років. Звичайно, такий довгий термін – рідкість, але через три-п’ять років збудник практично гарантовано не втратить своєї вірулентності.

Хворіє людина?

Так, такі випадки реєструються постійно. Слабкою втіхою може бути той факт, що здорові дорослі люди захворюють рідко, але діти і люди похилого віку підхоплюють мікроспорію досить легко. Так що при наявності у вашій родині малюків або літніх людей треба відразу ж прийняти заходи по повній ізоляції хворого тваринного. Сприяючими факторами можуть виступати як поганий імунітет самої людини, так і підвищена вологість в будинку або квартирі. Дуже неприємною особливістю хвороби в цьому випадку є досить тривалий інкубаційний період, який може тривати аж до двох місяців. Нарешті, збудник досить стійкий до ліків і дезинфікуючим засобам, так що очистити свій будинок, напевно, буде непросто.

Які фактори зовнішнього середовища можуть вбити мікроспорію?

Дуже не любить грибок світло кварцової лампи, який вбиває його всього лише за півгодини. Під прямими сонячними променями спори грибка також витримують не більше кількох годин. Кип’ятіння надійно знищує збудника всього за п’ять-сім хвилин. «Підсмажування» в сухому духовій шафі допомагає впоратися з проблемою хвилин за двадцять. Якщо ж говорити про якихось конкретних дезінфікуючих засобах, то надійніше всього зарекомендував 3% розчин формаліну, який надійно вбиває спори і дорослі грибки за півгодини. Звичайно, це засіб є досить агресивним з хімічної точки зору, так що цінний паркет після його використання бажано кілька разів промивати чистою проточною водою.

Клінічні ознаки

Найчастіше у собак і котів реєструють поверхневу або глибоку форму захворювання. Існують також стерта і прихована різновиди, але зустрічаються вони набагато рідше. Точніше, ці форми патології набагато рідше діагностуються в умовах ветеринарної клініки, так як для цього потрібно професійне, якісне дослідження патологічного матеріалу.

Так які ознаки мікроспорії собак? Відразу після зараження ви напевно нічого помітити не зможете, так як період інкубації може зайняти аж до 47 діб. Потім все починається з незначного почервоніння і сухість шкірного покриву. Незабаром після розвитку цих симптомів починається випадання волосяного покриву, причому шерсть стає сухим і ламким.

Важливо! Перші осередки поширення хвороби іноді називають «цигаркові опіками»: на шкірі з’являються добре виражені червоні цятки з сірою облямівкою, схожою на цигарковий попіл. На фото цей момент добре помітний.

Надалі на шкірі тварини з’являється велика кількість безволосих областей, розміри яких можуть варіювати аж до декількох сантиметрів у діаметрі. На поверхні цих утворень легко можна помітити, що відшаровуються лусочки шкіри. Які ще можна відзначити симптоми мікроспорії собак?

Іноді в тих же місцях є невеликі, короткі «пеньки», що залишилися від волосся. Відмітною ознакою мікроспорії у цьому випадку є те, що вони дуже легко обламуються. У деяких випадках осередки ураження з’являються на лапах тварини. Точніше, між пальцями. Це досить небезпечно, так як помітити місця облисіння в цих місцях вдається далеко не відразу, а тому тварина дуже довгий час є активним рознощиком зарази, небезпечної, в тому числі, і для людини.

Терапевтичний процес

Слід відразу запам’ятати, що лікування цієї хвороби до простих заходів не відноситься ні в якій мірі. Краще з перших днів почати керуватися відомим висловом: «Чистота – запорука здоров’я»! Простіше кажучи, необхідно: по-перше, проводити щоденне прибирання з дезінфікуючими препаратами, а по-друге – обов’язково ізолювати хворого вихованця в окремому приміщенні. Це особливо важливо, якщо в цьому самому будинку або квартирі є маленькі діти або люди похилого віку, які найбільш сприйнятливі до дії цього паразитичного грибка.

Що ж стосується самої собаки, то найпростіше лікування у домашніх умовах може передбачати постійну, щоденну обробку всіх уражених місць 10% розчином саліцилової кислоти. Також для цих цілей непогано підходить 5% спиртовий розчин звичайного йоду. Врахуйте, що всі терапевтичні операції вами повинні виконуватися тільки за умови надягнутих на вас гумових одноразових (!) рукавичок, які в ідеальному випадку краще спалювати, а не викидати після використання!

Важливо! Ці інструкції ні в якому разі не повинні використовуватися вами без попередньої консультації з вашим ветеринарним лікарем, так як в противному випадку ви ризикуєте завдати шкоди своєму улюбленцеві, так і самі маєте всі шанси підхопити малоприємну грибкову інфекцію!

В умовах ветеринарних клінік непогано себе зарекомендував трихоцетин у вигляді 0,25% суспензії або лініменту. Склад щотижня наноситься на уражену шкіру пса. Але дійсно відмінним засобом є антибіотики з групи гризеофульвинов. Це унікальна розробка ще радянських фахівців. Дане антимікробний засіб є єдиним у світі антибіотиком, який чудово зарекомендував себе саме при лікуванні інфекцій грибкової етіології. Як правило, його дають тварині у вигляді двадцятиденного курсу, який повторюють через два тижні (або через десять днів).

Важливо! Рішення про припинення лікування може приймати тільки ветеринар, після мікроскопічного дослідження шкірних зіскрібків! «На око» припиняти подачу лікарських засобів в жодному разі не можна, так як хвороба в цьому випадку цілком може дати рецидив.

Зауважимо, що в тому приміщенні, де знаходилась хвора тварина, навіть за умови щоденних його прибирань, як мінімум протягом пари місяців можуть зберігатися уражені грибком частинки волосся і шкіри. А тому на всьому цьому часовому інтервалі пса повинен оглядати щотижня ветеринар. Крім того, заростаючи залисини на тілі тварини в цей час рекомендується обробляти все тими ж розчинами саліцилової кислоти і йоду. Ці препарати, звичайно, не мають настільки сильним і спрямованою дією на грибок, як розглянуті нами вище гризеофульвины, але запобігти рецидив можуть.

Профілактика

Існує тільки один надійний спосіб не дати своєму вихованцеві захворіти. Це вакцинація. Сьогодні є чимало дієвих засобів, які надійно захистять собаку від мікроспорії. Відмінно зарекомендував себе вітчизняний Вакдерм, наприклад.

Важливо! Це єдина в світі вакцина, яка може використовуватися не тільки в цілях профілактики, але і лікування!

Слід відразу запам’ятати, що лікування цієї хвороби до простих заходів не відноситься ні в якій мірі. Краще з перших днів почати керуватися відомим висловом: «Чистота – запорука здоров’я»! Простіше кажучи, необхідно: по-перше, проводити щоденне прибирання з дезінфікуючими препаратами, а по-друге – обов’язково ізолювати хворого вихованця в окремому приміщенні. Це особливо важливо, якщо в цьому самому будинку або квартирі є маленькі діти або люди похилого віку, які найбільш сприйнятливі до дії цього паразитичного грибка.