Нічне Нетримання Мочі У Собаки

Лікування
Не рекомендується приступати до лікування нетримання сечі у собак самостійно. Допомога ветеринара в даній проблемі просто необхідна, так як тільки кваліфікований фахівець може визначити причину, суть захворювання і призначити правильне лікування. Також вашому вихованцеві доведеться здати необхідні аналізи, основним з яких буде аналіз сечі, нирок. Після повного аналізу захворювання, ветлікар визначить — захворювання хронічне або нехроническое. У першому випадку, можна обійтися місцевими препаратами, у другому ж можливо хірургічне втручання.

Вік як причина хвороби
Причиною нетримання сечі у старих собак може стати не тільки вік, але і загальний стан організму вихованця. До старості у собаки слабшають імунна система, серце, нирки та інші внутрішні органи. Тільки комплексне обстеження у ветклініці може визначити справжню причину проблеми, а разом з цим і методи лікування захворювання.

Недержание мочи у собак

Недержание мочи у собак – это непроизвольное мочеотделение из-за утраты способности контролировать ее удержание.

Часто владельцы уверены, что их питомец страдает недержанием, тогда как собака полностью контролирует мочеиспускание. При истинном недержании моча оттекает по капельке, и животное оставляет лужицы мочи, особенно там, где лежит, и при этом совершенно не замечает, как моча подтекает. Если животное часто присаживается помочиться, это может быть симптомом цистита, мочекаменной болезни и т.д. А вот когда собака мочится на вертикальные поверхности – это уже мечение территории.

Недержание мочи у их любимца, конечно, сильно беспокоит хозяев. Многие уверены, что это связано с изменениями, происходящими в организме собаки с возрастом, поэтому редко обращаются в такой ситуации к ветврачу. Но это заболевание может развиться и у молодых, и у старых животных.

Бывают случаи, когда из-за недержания мочи собаку полностью переводят на уличное содержание, но для квартирной собаки это может быть большим стрессом, что усугубит состояние животного.

К сожалению, часто хозяева решаются на эвтаназию своего любимца по причине того, что питомец начинает «ходить под себя», думая, что уже ничего нельзя сделать.

Если у собаки начинает проявляться недержание мочи, что делать? Нужно незамедлительно записаться на приём к ветеринарному врачу, недержание можно вылечить у большинства собак.

Причины недержания мочи у собак

• Истинное недержание – непроизвольное мочеотделение, при котором практически постоянно подтекает моча. Например, при понижении чувствительности нервных окончаний сфинктера мочевого пузыря (зачастую это бывает у самок), у животных, страдающих ожирением, и у пожилых собак, а также при эктопии мочеточников (мочеточник выходит в прямую кишку или влагалище, а не в мочевой пузырь), это встречается у щенков и лечится хирургически.
• Вынужденное недержание может быть вызвано воспалением из-за инфекции мочевыводящих путей (цистит, уретрит и т.д.), рубцами, кистами простаты, новообразованиями, неврологическими нарушениями и т.д.
  Часто может встречаться при травме спинного мозга и позвоночника, это происходит чаще всего в области поясницы. Такое повреждение может потребовать хирургического лечения (для декомпрессии пережатого участка, который иннервирует мочевой пузырь и его сфинктер).
• Стрессовое недержание мочи – эмоциональное (от радости, страха и т.п.).
• Нечистоплотность – собака осознанно мочится в непредназначенных для этого местах, например, в помещении, в котором она живёт. Это уже не является недержанием и не считается проблемой медицинского происхождения. Часто это делается из-за недостаточного выгула животного, отсутствия должного обучения и т.д. Также нечистоплотность может встречаться при эндокринных заболеваниях, которые сопровождаются повышенной жаждой, результатом которой является неконтролируемое выделение мочи (гиперадренокортицизм, пиометра (гнойное воспаление матки), хроническая почечная болезнь, сахарный диабет, несахарный диабет и т.д.).
• Старческое недержание возникает у пожилых собак и вызвано ослаблением рефлекторной деятельности.
• Мечение территории чаще встречается у некастрированных кобелей и сук, особенно во время разгара половой активности. Поэтому важно своевременно воспользоваться услугами ветеринарного врача для кастрации животного.

Первым делом нужно внимательно последить за животным и привезти его в ветклинику для определения диагноза и назначения требующейся терапии. Например, при пиометре кроме повышенной жажды хозяева могут не заметить никаких выделений из петли и каких либо других признаков болезни.

Диагностика недержания мочи у собак

Для постановки диагноза необходимо:

1. Измерить суточный объем потребляемой жидкости и объем мочи;
2. Сдать полный анализ мочи, возможно, и бакпосев мочи (например, при хроническом цистите);
3. Сдать клинический (общий) и биохимический анализы крови (обязательно на голодный желудок);
4. По результатам анализов мочи и крови возможно потребуется УЗИ диагностика органов брюшной полости;
5. При подозрении на эндокринные заболевания необходимо сдать специальные функциональные пробы (например, кровь на сахар, на гормоны и т.д.);
6. При подозрении на неврологические нарушения может быть необходима рентген диагностика.

Варианты лечения недержания мочи у собак

Окончательный диагноз имеет решающее значение для определения вариантов лечения при недержании мочи у собак.

Например, антибиотикотерапия и спазмолитики – это основное лечение уретрита (воспаление мочеиспускательного канала) и цистита (воспаление мочевого пузыря). При хронических циститах антибиотики подбирают, основываясь на уровне чувствительности выделенных бактерий и подтитрованных по бакпосеву мочи. После окончания лечения обязательно повторное исследование мочи. При цистите недержание мочи прекращается через пару дней с момента начала применения спазмолитиков и антибиотикотерапии. Но важно довести лечение до конца, чтобы избежать рецидивов.

При постановке такого диагноза, как сахарный диабет, составляется индивидуальная сахарная кривая, с помощью которой подбирается оптимальная доза инсулина. При этом обязательно назначается диетотерапия.

При синдроме Кушинга у собаки эндокринолог подбирает необходимую гормонотерапию.

При гнойном воспаление матки может потребоваться проведение операции, и непременно потребуется курс антибиотиков.

Хроническая почечная болезнь требует комплексного подхода, нередко инфузионных методов лечения, диетотерапии и т.д., в зависимости от состояния животного и стадии заболевания.

Слабость сфинктера мочевого пузыря лечат симптоматически женскими половыми гормонами (эстроген и прогестерон) или симпатомиметиками (они усиливают тонус гладкой мускулатуры уретры и шейки мочевого пузыря). В сложных случаях бывает необходимо сочетанное применение этих препаратов, а также иногда используют лекарственные вещества из группы антидепрессантов, одновременно расслабляющие мышцу мочевого пузыря и сокращающие мышцы шейки пузыря.

Чаще всего медикаментозное лечение довольно эффективно.

Профилактика недержания мочи у собак

Для профилактики недержания мочи владельцы должны обеспечить собаке полноценное питание в необходимом объеме, избегать переохлаждения животного, правильно воспитывать питомца, своевременно выгуливать собаку, обязательна физическая нагрузка для поддержания веса тела и тонуса мышц. Также необходимо вовремя обращаться в ветеринарную лечебницу.

Здоровья вашим питомцам!

Автор статьи:
ветеринарный врач-терапевт
Колмычек Виктория Олеговна

Для профилактики недержания мочи владельцы должны обеспечить собаке полноценное питание в необходимом объеме, избегать переохлаждения животного, правильно воспитывать питомца, своевременно выгуливать собаку, обязательна физическая нагрузка для поддержания веса тела и тонуса мышц. Также необходимо вовремя обращаться в ветеринарную лечебницу.

Нетримання сечі у собак

Неконтрольоване виділення сечі при мінливому тиску в животі собаки (кашель, гавкіт, стрибки), або підтікання сечі під час сну вважається нетриманням сечі. Деякі власники знаходять прийнятний (на їх погляд) вихід — переводять тварина на вольєрне утримання або просто присипляють. Складно зрозуміти дії подібного роду, адже нетримання сечі у собаки часто лікується. Причому в більшості випадків собака виліковується повністю. Захворювання це, всупереч існуючій думці, пов`язане зі старістю або віковими змінами не завжди.

Нетримання сечі може виникнути при психологічних потрясіннях: переляку, радості, очікуванні покарання (результат неправильної дресирування), при застуді. Неохайність або бажання «перемети» територію сюди зараховувати не варто.

Для того щоб знати, як лікувати нетримання сечі у тварини, необхідно визначитися спочатку з причинами. Почніть з спостережень. Прийшовши до ветеринарної клініки (а це зробити необхідно), розкажіть про всі симптоми, про поведінку собаки і навіть про ваших взаєминах з нею. Цілком можливо, що медичне втручання в конкретно вашому випадку і не потрібно (іноді буває досить консультації у зоопсихолога і антидепресантів).

Якщо ж нетримання сечі не пов`язане з психічними відхиленнями, ставлять під питання наявність циститу, полідипсія, слабкість сфінктера, ектопію сечоводів, пошкодження хребта. Найчастіше відзначаються перші три причини. Їх і розглянемо докладніше.

Циститом можуть хворіти як молоді собаки, так і старі. Запальний процес в сечовому міхурі визначають по аналізах сечі. Необхідний як загальний аналіз, так і бактеріологічні дослідження (а заодно і визначення на чутливість до дії антибіотиків).

У результатах загального аналізу при циститі обов`язково виявляться бактерії і підвищена частка лейкоцитів. Остаточна постановка діагнозу і хід лікування визначаються вже після бактеріологічного аналізу. У будь-якому випадку при підтвердженні цього захворювання належить антибіотикотерапія. Антибіотики повинні підбиратися з урахуванням проведених досліджень і можливої наявності у тварини супутніх захворювань. Курс триває близько 10 днів, при запущених випадках лікування більш тривале. При зникненні симптомів (зазвичай нетримання сечі проходить в першій половині терміну терапії) лікування не припиняють. Припинення лікування загрожує рецидивом і ускладненнями.

Переви ознака полидипсии — надмірна спрага. Собака п`є багато, часто, з жадібністю. Обсяг сечовипускання, відповідно, збільшується.

Стійку спрагу ігнорувати не можна. Це — ознаки небезпечних, серйозних захворювань: діабету, синдрому Кушинга, піометри, ниркової недостатності і ряду інших патологій. Постійна спрага — сигнал до термінового звернення до ветеринарів. У цьому випадку також буде потрібно здача аналізів (і крові, і сечі). Загальні аналізи покажуть стан собаки в цілому. При наявності відхилень від норми будуть потрібні вже більш детальні функціональні (специфічні) проби, про необхідність яких вас повідомить ветеринар.

Нетримання сечі у собаки може бути викликано, як уже говорилося, слабкістю сфінктера, до якої більш схильні самки (наприклад, при віддалених яєчниках). Після обстеження і підтвердження діагнозу усувається симптоматика. Призначаються альфа-агоністи, що підвищують тонус уретри та шийки сечового. Симпатоміметики бажано поєднувати з гормонотерапією, в якій препочтеннейшій віддають комбінованим препаратам з прогестагенной і естрогенами якостями.

Всі перераховані захворювання можуть і повинні лікуватися. Головне — своєчасна постановка діагнозу і правильна терапія.

Переви ознака полидипсии — надмірна спрага. Собака п`є багато, часто, з жадібністю. Обсяг сечовипускання, відповідно, збільшується.

Нічне нетримання сечі у дітей

Енурез — це мимовільне сечовипускання під час сну у дитини у віці старше 4-5 років. Це захворювання зустрічається, досить часто серед населення, але не всі звертаються за лікарською допомогою, так як, найчастіше, це проблема вже не маленької дитини і боязнь зіпсувати репутацію зупиняє батьків від консультації та правильного лікування.

Це призводить до того, що діти страждають цією хворобою навіть у підлітковому віці, через що діти дуже обмежені у своїй соціальній активності.

Це патологія не тільки фізично впливає на дитину, але і психічно. За даними досліджень 6-18% дітей страждають цим захворюванням.

Нічне нетримання сечі може самостійно проходити до 14-16 років, але частіше повне лікування відбувається і раніше. Самий пік цієї хвороби зустрічається від 4-10 років.

Вважається, що це патологія має сімейну зв’язок, так як при анамнезі, часто з’ясовується, що енурезом страждав хтось із батьків, але не варто забувати, що в появі нічного нетримання сечі, величезну роль грають сімейні взаємини, стресові ситуації в сім’ї.

Енурез може бути нічним (найчастіше) або денними (набагато рідше). Нічне нетримання сечі може бути також первинним або вторинним (через урологічних захворювань, неврологічних та інших захворювань).

До 4-х років нічне нетримання сечі у дітей це нормальне явища, оскільки процес довільної затримки сечі це процес контрольований центральною нервовою системою. До цього періоду (тобто до 4 років) ця функція не до кінця розвинена.

Причини первинного енурезу неповністю виявлені. Вважається, що у дітей сповільнюється процес дозрівання центральних механізмів контролю, порушується діяльність сторожового пункту кори мозку.

Практично всяке захворювання соматичне або психічне може загальмувати функцію сечовипускання цього пункту. У глибокому сні, сечовипускання стає можливим, тим більше, якщо діє якийсь фактор, який пригнічує сторожову функцію, діючи як відволікаючий маневр.

Часто, нічне нетримання сечі це причина стресових ситуаціях у житті дитини, нічні кошмари, сильна перевтома дитини.

Вторинний енурез з’являється через соматичних захворювань (патології різних органів). Це можуть бути:

— інфекції сечовидільної системи;

— цукровий та нецукровий діабет;

— патології нирок, які ведуть до зниження концентраційної функції нирок;

— безліч урологічних і неврологічних захворювань.

Нічне нетримання сечі може проявитися по-різному серед дітей. У деяких це постійне явище, тобто протягом кожної ночі, в інших — періодично, раз на кілька днів, раз на тиждень, і навіть рідше.

Більш небезпечним вважається енурез, який з’явився раптово, тобто у дитини, який до цих пір не страждав цією патологією. Таких дітей слід ретельно обстежити.

У дівчаток енурез може бути першою ознакою інфекції в нижніх сечовивідних шляхів. У таких випадках слід шукати й інші ознаки цих захворювань.

Критерії нічного нетримання сечі:

— сечовипускання під час сну;

— замкнутість і дратівливість дитини;

— скритність, пригніченість, некомунікабельність, боязкість;

— погана успішність у школі, небажання спілкуватися з однолітками;

— неспокійний сон, розмови під час сну.

Методи дослідження енурезу:

— загальний аналіз крові і сечі (для виявлення запальних процесів та інших патологічних змін);

— кількісне дослідження опадів сечі (проба Ничипоренко, Аддиса-Каковского);

— дослідження сечі на наявність бактерій;

— кал на яйця глистів;

З додаткових досліджень використовується: аналіз крові на кількості цукру в ньому-рентген поперекової області, консультація уролога або невропатолога.

Лікування енурезу проводиться в домашніх умовах. У підлітковому віці, іноді використовується і консультація психолога, для виявлення психологічних проблем.

Дитину слід переконати, що це не страшне захворювання, воно має успішний результат. Слід позбавити дитину від емоційної напруженості, тривоги, стресу, перевтоми.

Важливо, також, щоб дитина не мала почуття сорому, або провини. Лікування встановлюється індивідуально, залежно від основної причини.

Якщо це, наприклад, патології пов’язані з інфекцією в сечовидільної системи, то основне лікування буде направлено саме на це захворювання. Якщо при первинному енурезі захворювання проходить самостійно, то при вторинному, для повного одужання дуже важливо вилікувати основне захворювання.

Деякі рекомендації в лікуванні енурезу:

— перед сном слід обмежити прийом рідини, для зменшення нічного діурезу;

— протягом 7-10 днів можна використовувати препарат адиурекрин по 0,025 г перед сном, в носовій порожнині.

— також, можна використовувати іоногальванізація з 0,1% розчином атропіну протягом 10-14 днів.

— інший метод — це інтраректального оксигенотерапия: щодня через газову трубку вводять в пряму кишку кисень від 200 до 1000 см 3 (Залежно від віку). Процедура проводиться щодня, протягом 10 днів, з проміжним інтервалом в 7-10 днів.

Використовуються від 2 до 5 сеансів, залежно від ефекту лікування.

— Якщо у дитини є підозра на неврологічних, ендокринологічних, урологічних та інших захворювань, слід звернутися в відповідним фахівцям і до психоневролога.

Дитина з енурезом може бути госпіталізований, у разі вторинного енурезу, для уточнення причин захворювання і визначення індивідуального лікування.

Батьки повинні розуміти, що головне в лікування енурезу це нормальна психологічна обстановка в сім’ї, дитина не повинна відчувати провину, тим більше він не повинен бути покараний, неприпустимі глузування над ним. Після кожної «сухий» ночі слід заохочувати і підтримувати дитину.

Дорогі мами, здоров’я ваших дітей у ваших руках, піклуйтеся про себе і про своїх близьких!

Нічне нетримання сечі може проявитися по-різному серед дітей. У деяких це постійне явище, тобто протягом кожної ночі, в інших — періодично, раз на кілька днів, раз на тиждень, і навіть рідше.

Недержание мочи у собак – причины, симптомы, диагностика, лечение

Как определить, что у собаки недержание мочи?

Днём ваше домашнее животное может мочиться в самых неподходящих местах, таких, как в помещении, или в необычное время. И если такую аварию спровоцировало волнение и стресс, но питомец при этом признаёт инцидент и показывает признаки страха или стыда за содеянное. Если же непроизвольное мочеиспускание является медицинской проблемой, то он этого делать не будет.

• Влажные Пятна

Здоровые собаки имеют контроль над мочой, пока спят. Они могут проснуться ночью и ожидать, чтобы им позволили выйти на улицу, они даже могут помочиться на пол, если не имеют возможности оказаться снаружи и добраться до подходящего места. Но они никогда не совершают акт мочеиспускания во время сна или в том месте, которое служит им постелью. И если вы подозреваете, что у собаки нарушен контроль над мочевым пузырём, то осматривайте пространство, где она спала на наличие влажных пятен. Влажная шерсть с запахом мочи утром указывает на ночные проблемы недержания мочи.

Собаки с недержанием мочи склонны полагать, что эта проблема находится в их гениталиях. И не зная их миссии тратят много времени на ухаживание за ними – вылизывают. В результате появляется покраснение или раздражение в этой области. Это косвенный признак, указывающий на то, что питомец не понимает – что происходит в организме и почему он не имеет контроля над своей мочой?

Диагностика недержания мочи у собак

• Анализ мочи (определяет состав мочи, выявляет определённые типы клеток и биохимических элементов).
• Посев мочи (для того, чтобы идентифицировать и протестировать наиболее эффективный антибиотик для борьбы с конкретным штампом бактерий).
• Анализ крови.
• Рентгенография.
• УЗИ.

Причины недержания мочи у собак и их лечение

• Инфекции мочевыводящих путей.
• Слабый сфинктера мочевого пузыря.
• Чрезмерное потребление воды.
• Стресс.
• Прочие причины недержания (заболевания предстательной железы и/или рак предстательной железы, врождённые аномалии, выпадение межпозвоночного диска и пр.).

Инфекции мочевыводящих путей (как правило, инфекция мочевого пузыря) у собак и их лечение

Слабый сфинктер мочевого пузыря у собак и его лечение

Чрезмерное потребление воды собаками

• Сахарный диабет.
• Болезнь Кушинга.
• Инфекция мочевого пузыря.
• Несахарный диабет.
• Почечная недостаточность.

Стресс у собак

Прочие причины недержания мочи у собак и их лечение

• Повреждение позвоночника, как правило, в нижней области поясницы.
• Инфекция находится высоко в мочевыводящих путях, как правило, почек или мочеточника.
• Внематочнасть мочеточника (неправильное размещение окончания мочеточника) Вместо того, чтобы заканчиваться в мочевом пузыре, он выпадает в мочеиспускательный канал, влагалище или матку. Мочевой пузырь не в состоянии удерживать мочу и она по мере поступления постоянно вытекает. Это можно легко исправить с хирургическим вмешательством.

Методы лечения недержания мочи у собак

• Терапевтический метод лечения недержания мочи у собак

С помощью лекарств можно эффективно управлять этим состоянием и предотвратить ежедневные несчастные случаи. Некоторые виды терапевтического лечения сосредоточены на гормональной терапии, в то время как другие, такие как фенилпропаноламин, укрепляет сфинктер мочевого пузыря, который контролирует поток мочи.

• Хирургический метод лечения недержания мочи у собак

При патологиях и травмах мочевого пузыря, наличия камней в мочевом пузыре, травмах спинного мозга, опухолях применяют хирургический метод лечения.

• Хирургический метод лечения недержания мочи у собак