Лікування Демодекозу Собак

Страница не найдена

По данному адресу страница не найдена. Возможно, она была перемещена или удалена.

Воспользуйтесь формой поиска для поиска нужной информации.

По данному адресу страница не найдена. Возможно, она была перемещена или удалена.

Порівняльна оцінка ефективності різних схем лікування демодекозу собак в Магдалинiвськiй районнi лiкарнi ветеринарноi медицини

Демодекоз.doc

Таким чином, підбір акарицидних засобів повинен проводитися з урахуванням індивідуальної особливості і чутливості організму тварини до препаратів, а також чутливості до них збудника демодекозу, яку можна установити шляхом аналізу ефективності терапевтичних заходів у даному регіоні.

При незначному ступені ураження, протимікробну терапію слід проводити з використанням препаратів зовнішньої дії (мазі, лініменти, суспензії, аерозолі), що знижує ймовірність появи резистентних форм мікроорганізмів, підвищує локальну концентрацію діючої речовини і виключає побічний вплив на організм тварини.

Спрямованість протизапальної терапії багато в чому залежить від ступеня виразності уражень і може включати в’язкі засоби (1%-ний спиртовий розчин піоктаніна, брильянтової зелені, метиленової сині), стероїдні і нестероїдні протизапальні препарати, а також регенераторні стимулятори (АСД-2, АСД-3).

З метою підвищення резистентності організма тварини і стимуляції імунної системи також призначають вітамінні препарати (групи А,Б,3) і імуно-стимулятори (імунофан, циклоферон, Т-активін, тимоген, тимолін і ін.)

Останнім часом для боротьби з демодекозом почав використовуватись новий препарат — імунопаразитан, що діє на паразита опосредовано, через імунну систему таким чином, що навколо кліща розвивається посилена запальна реакція, у результаті якої він гине. Даний препарат відкриває значні можливості в боротьбі з демодекозом, хоча спочатку він повинен довести свою ефективність і знайти конкретне місце в терапевтичній схемі.

С.В. Ларіонов, Б.А. Фролов (1998р) пропонують лікування собак хворих демодекозом із застосуванням педемса. Характерною його особливістю є здатність створювати в підшкірній жировій клітковині своєрідне депо діючої речовини, що дифузним шляхом підгодовує живильний субстрат кліща і позбавляє його можливості жити.

При лікуванні собак, хворих демодекозом, педемс наносять на місця ураження в дозі 1-1,5 мл на 1кг маси тіла дворазово з інтервалом 7 доби, рясно змочуючи шкіру облисілої зони і межуючу з ним здорову зону шириною 0,5-1 см .

Повторно препарат наносять через 15 хв. Акарицидом, що залишився після обробки, (від загальної разової дози), розсунувши волосяний покрив, змочують шкіру спини (шляхом поливання) уздовж хребетного стовпа, відступивши від нього на 2- 3 см . При великій площі ураження педемс використовують у дозі 1,5 мл на 1 кг маси тіла. Повторюють обробку через 7 діб. Ф.І. Василевич (2020) порівняв традиційні і нові методи лікування демодекозу. При ньому собакам першої групи внутрішньовенно вводили 1%

ний розчин трипансіні, виготовлений на 0,4%-ному розчині повареної солі в дозі 1 мл на 1 кг маси тіла чотирикратно з інтервалом 7 діб. Із 10 собак видужало 6, тобто ЕЕ склала 60%.

Тварин другої групи лікували препаратом вапрозин (діюча речовина амітраз). З 20%-ного концентрату емульсії готували водну емульсію в розведенні 1:400 з розрахунку 0,25-0,5 л на кожну обробку. Тварин обробляли щодня вісім разів . У результаті видужало 5 собак, ЕЕ-60%. В інших тварин поширення хвороботворного процесу було припинено, загальний стан покращився, однак у зіскрібах шкіри і вмістимому пустул продовжували виявляти живих кліщів

Собак третьої групи , хворих пустульозною формою, щодня вісім разів обробляли амітразом на пропіленгліколі (з 20%-ного концентрату емульсії розведенні 1:400). Усі тварини видужали через 35 діб, ЕЕ -100%. У продовженні 6 міс. випадків повторного захворювання тварин не установлено. При лікуванні собак четвертої групи використовували 5% розчин беренілу на 2,5%-ному розчині глюконата кальцію, внутрішньовенно в дозі 3,5 мг ДР на 1 кг маси тіла чотирикратно з інтервалом 7 діб. На 30-у добу досліду в зіскрібках шкіри тваринних живих кліщів не виявляли, шерсть на уражених ділянках почала відростати, а через 45 діб шерстний покрив цілком відновився. Через 6 місяців тільки в одного собаки був відмічений рецидив хвороби. ЕЕ склала 91,7%.

У п’ятій групі собакам з генералізованою формою демодекозу кожен день протягом 30 діб давали усередину газову сірку, що не містить миш’яку (ДСТ 127-67), у дозі 40 мг/кг, чотирикратно з інтервалом 7 діб, підшкірно вводили івомек у вгляді 1%-ного розчину з розрахунку 1,5 мл на 50 кг маси тіла.

Крім того, уражені ділянки шкіри обробляли сірчано-дегтярним лініментом (2 ч сірки, 1 ч березового дьогтю і 4ч тетравіту); у перший тиждень щодня, потім 1 раз у чотири дні протягом 1 міс. На 30-у добу досліду в зіскрібках шкіри живих кліщів не виявляли, на уражених ділянках почала відростати шерсть. За 10 міс спостереження за собаками рецидивів хвороби не відмічено , ЕЕ -100%.

Собакам шостої групи на місце ураження дворазово з інтервалом 7 діб наносили педемс у дозі 1,5 мл на 1 кг маси тіла, рясно змочуючи шкіру облисілої зони здорової навколо ураження шириною 1см . Після повторної обробки акарицидом який залишився змочували шкіру спини, відступивши від хребетного стовпа на 2-3 см . У групі видужало 7 собак, ЕЕ — 77,7%.

Як виявилося, включення в комплексне лікування собак при генералізованій формі демодекозу івомека, газової сірки і сірчано-дьогтьового лініменту було найбільш ефективним і рекомендовано для впровадження у ветеринарну практику.

У зазначених дозах препарати не впливають на загальний стан тварин, не викликають істотних змін гематологічних і біохімічних показників.

А.Е Янченко, Т.Г. Нікулін, Н.Ф. Карасьов (1998) пропонують зстосовування з лікувальною метою 1%-ного (за ДР) теплого (25-26 С) водного розчину хлорофосу або 2%-ну емульсією СК-9. Через 1 день тварину обмивали теплою водою. Таку процедуру повторювали через 4 дні, але застосовуючи 2% розчин хлорофосу. Після просихання волосяного покриву в уражені ділянки шкіри втирали лінімент за прописом: хлорофосу 10мл, скипидару 15мл, саліцилової кислоти 10м і риб’ячого жиру 65мл.

І.В. Плотнікова, Е.В. Перковська, І.М. Зубарєва (2020), пропонують для лікування демодекозу макроциклічні лактони. З цією метою тварин 1-ї дослідної групи лікували парентерально застосовуючи івомек трикратно з інтервалом 7 днів з розрахунку 1 мл на 33 кг маси, локально — амітразин 0,25%, шляхом втирання в уражену ділянку , 1 раз у 7 днів, усередину задавали аскорбінову кислоту. Тваринам другої групи парентерально вводили аверсект, у дозі 1 мл на 33 кг маси тіла, трикратно 1 раз у 7 днів, локально -сірчано-дьогтьовий лінімент, усередину — харчову сірку. Крім цього, тваринам обох груп застосовували антибіотики широкого спектру дії, гепатопротектори, вітаміни, імуномодулятори й антигістамінні препарати. Крім того, були проведені гематологічні дослідження з підрахунком лейкоцитарної формули (на момент звертання і підтвердження діагнозу і через місяць після закінчення лікування).

У собак першої групи спостерігалося видужання в 60%, а в 40% випадків поліпшення загального стану, однак у зіскрібках шкіри на 30-й день після початку лікування виявляли живих кліщів.

У тварин другої групи протягом 2-х місяців після проведеного лікування рецидивів захворювання не спостерігалося. Ефективність лікування склала 100%.

Узагальнивши дані, які стосуються попередження виникнення демодекозу ми зрозуміли, що профілактика в основному полягає в тому, щоб вчасно і правильно проводити дегемьмінтацію собак, утримувати її в чистоті, не допускати появи бліх, і не застосовувати кортикоїдів до 1 року.

Крім того, обмежити спілкування здорових собак з незнайомими, особливо бездоглядними тваринами, необхідно проводити періодично клінічний огляд кімнатних собак на шкірні захворювання.

Таким чином, виходячи з літературних даних ми можемо зробити висновок, що демодекоз собак- це захворювання, яке часто реєструється в містах, особливо мегаполісах, де є скупченість собак. Демодекоз спричинює тривалі ураження шкіри тварин. Лікування, які пропонуються авторами дуже різноманітні, з використанням великої кількості ін’єкційних та зовнішнього застосовування препаратів. Ефективними, за даними більшості авторів є ті схеми лікування, які передбачають одночасне застосовування парентеральних ін’єкцій та екзогенного нанесення препаратів.

  1. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
    1. Природно-економічна характеристика Магдалинівської лікарні ветеринарної медицини

Магдалинівська районна лікарня ветеринарної медицини знаходиться в смт Магдалинівка Дніпропетровської області, що розташована на північному заході. Віддаленість від обласного центру – міста Дніпропетровська – 75 км. Смт Магдалинівка розташована в помірному кліматичному поясі степовій зоні цетрального регіону України. Лікарня ветеринарної медицини розташована в центральній частині смт Магдалинівка. Поряд з нею розташований приватний сектор. Сама лікарня – двоповерхова будівля, на першому поверсі розміщені кабінети для приймання та реєстрації хворих тварин, ветеринарна аптека і операційна. На другому поверсі розташована ветеринарна лабораторія. На внутрішньому подвір’ї лікарні знаходиться віварій, де утримуються кролики, морські свинки, корова та два барани. Крім того тут розташовується гараж для службового автомобіля.

Штат працівників Магдалинівської лікарні ветеринарної медицини складається: головний лікар ветеринарної медицини та три фельдшери.

Метою нашої роботи було порівняти дію івомеку і дектомаксу при лікуванні демодекозу собак, розробити схему ефективного лікування з урахуванням форми перебігу.

Для досягнення мети перед нами були поставлені такі завдання:

Рекомендуем прочесть:  Насколько Эффективны Операции По Удалению Камня В Мочевом Пузыре У Собак

– вивчити епізоотичну ситуацію щодо демодекозу собак в Магдалинівському районі;

– скласти схему лікування тварин хворих на демодекоз та втановити доцільність використання такої схеми;

– визначити ураженість собак демодекозом;

– порівняти дві схеми лікування демодекозу;

– розрахувати економічну ефективність проведеного лікування.

Робота виконувалась в Магдалинівській районній лікарні ветеринарної медицини та в лабораторії кафедри паразитології та інвазійних хвороб Дніпропетровського державного аграрного університету, на собаках хворих демодекозом. Для дослідження були підібрані 2 групи тварин приблизно однакового віку, по 9 собак в кожній групі. Спостереження проводились в умовах районної лікарні ветеринарної медицини по боротьбі з хворобами тварин Дніпропетровської області протягом 10 місяців — з липня 2020 року по квітень 2020.

В усіх групах собак були однакові умови утримання і годівлі. Після підтвердження діагнозу на демодекоз мікроскопією зіскрібків шкіри і виявленні у них кліщів Demodex canis, тварин лікували однією з розроблених нами схем. Одночасно з цим ми досліджували у хворих на демодекоз собак морфологічні показники крові.

Через 21 день після лікування було повторно відібрано глибокі зіскрібки з поверхні шкіри дослідних тварин з метою визначення екстенсефективності та інтенсефективності використаних з лікувальною метою препаратів.

Економічну ефективність проведеного лікування визначали шляхлом порівняння витрат на купівлю препаратів, які використовували в першій та другій схемі лікування.

Після визначення економічної ефективності проведеного лікування дали пропозиції щодо доцільності використання препаратів для лікування демодекозу собак.

Аналіз епізоотичної ситуації щодо демодекозу собак в Магдалинівському районі за останні 2 роки (2020, 2020) згідно ветеринарної звітності показав, що захворювання є досить поширеним в районі, так в 2020 році серед 350 зареєстрованих хворих собак, демодекоз виявлено у 65. В 2020 році з зареєстрованих 356 хворих собак, демодекоз виявлено у 86 тварин.

За період виробничої практики було зареєстровано 27 випадків захворювання собак на демодекоз, і з них у дослід було відібрано 18 тварин віком до 2,5 років. У всіх випадках діагноз підтверджувався мікроскопією глибоких зіскрібків з уражених ділянок шкіри.

Утримання і годівля хворих тварин дослідних груп суттєво не відрізнялись між собою. Це свідчило про рівноцінність підібраних нами дослідних тварин.

Собаки піддавались повному клінічному обстеженню. У всіх тварин температура була в межах 37,5-39,0°С, пульс від 60 до 70 за хвилину, що є фізіологічною нормою. Всі тварини мали добрий апетит.

Ураження кліщем у кожної тварини проявлялось по різному. Але частіше ділянки ураження виявляли на шкірі голови (на спинці носа, надбровних дугах, біля основи вух) у формі папул і везикул. Потім поширювалися на шкіру грудей, нижню стінку живота і подальшому на інші частини тіла. В більшості випадків були вражені саме лапи. Шкіра була сухою, потовщувалася, покривалася лусочками, волосся випадало і утворювалися тріщини.

ний розчин трипансіні, виготовлений на 0,4%-ному розчині повареної солі в дозі 1 мл на 1 кг маси тіла чотирикратно з інтервалом 7 діб. Із 10 собак видужало 6, тобто ЕЕ склала 60%.

Симптоми і лікування демодекозу собак

Внутрішньошкірне паразитарне захворювання демодекоз широко поширене в різних країнах світу. Хвороба протікає у вигляді дерматитів або гіперакератозов. Дрібні кліщі з роду Demodex викликають демодекоз у собак.

Збудник захворювання
Розвиток демодекозу провокує невеликої кліщ Demodex, що володіє подовженою формою тіла (схожою на вербовий лист). Паразит має голову, на якій розміщений рухливий хоботок, а також міцні щелепи з трьохсегментні щупальці (хеліцери) і 4 пари коротких лапок.

Demodex
Кліщ Demodex.
Кліщі фіксуються біля основи волосся «господаря», занурюються у фолікул повністю і харчуються його клітинами, а також плазмою і лімфою крові. Цьому сприяє довгаста форма тіла і особливу будову трьох членистих ніжок, які можуть втягуватися в тіло «як поршень в порожнину циліндра». Кінцівки можуть висуватися в будь-якому напрямку і працювати як окремо, так і синхронно. На лапках розташовані кігтики, а по центру – присоска.

У результаті еволюції збудники демодекозу придбали можливість дихати не тільки за допомогою трахеї, але і повної поверхнею тіла (шкірний тип дихання). Тим самим вони можуть обходитись без атмосферного кисню.
Біологічний цикл життєвого розвитку кліща проходить чотири стадії:

яйце;
личинка;
протонімфа;
дорослий кліщ.
З порожнини ромбовидного яйця виходить особлива личинка, яка проходячи стадію окукливания (лялечки) перетворюється на німфу. Спочатку ця німфа (протонімфа) перетвориться в телеонімфа, а потім у імаго – статевозрілу особина кліща. Весь життєвий цикл паразита становить від 20 до 35 діб.

Як і дорослі кліщі, німфа і личинки рухливі, але трохи менше. Їх ротовий апарат розвинений не так сильно, як у дорослих особин. Статевозрілий паразит активно переміщається по тілу жертви.

У рідкому ексудаті гнійників кліщ може виживати при температурах 17-20 ° С більше десяти діб, однак на стінах або на підлозі квартири при такій же температурі він гине за 20 хвилин, а на собачій підстилці протягом години.

Значною мірою життєздатність збудника демодекозу залежить від ступеня вологості, оскільки у відкритому просторі він дуже швидко втрачає вологу з поверхні тіла. У воді (при кімнатній температурі) паразит може виживати до трьох діб. Згубно діє на нього заморожування (гине при температурах нижче -2-4 ° С), також кліщі не витримують нагрівання понад 50 ° С.
Схильність собак до демодекозу
Особлива індивідуальна схильність організму провокує демодекоз у собак. Розвиток даного захворювання в істотній мірі пов’язане з порушеннями в фізіології волосяних фолікул. Воно частіше спостерігається при випаданні волосся (наприклад, в період линьки), а також при відставанні кореня волосся від стінок фолікула (атонії шкіри). Ці фактори допомагають кліщу вільно проникати в порожнину волосяних папул. Однак іноді збудник демодекозу може проникати і в здоровий фолікул.

Сприяючими чинником розвитку захворювання є:

придушення в шкірі імунологічних реакцій;
високий рівень кортикостероїдних гормонів;
низький рівень гормону тиреоїдного типу.
Вищевказані гормональні порушення у собак негативно впливають на ступінь проходження імунологічних реакцій. Для собак небезпечні кліщі, які вибираються на поверхню шкіри з фолікулів і активно рухаються по ній. Лише при контакті із статевозрілими формами кліщів може відбуватися зараження тварин. У цей час паразит дихає за рахунок трахей.
demodex

Сигналом до розселення може служити підвищення температури, яке може виникнути на ділянці контакту хворого і здорової тварини. Посилюється здатність до розселення кліщів і під впливом гормону окситоцину, який виробляється у сук, що годують молоком цуценят.

Ці фактори рефлекторно впливають на органи почуттів паразита і «змушують» його активніше пересуватися і переповзати від зараженої матері до потомства.

Демодекоз у собак дуже заразний, і найчастіше локалізується в тих місцях, де шкіра еластична і має більше складок. Голова собаки уражається частіше через те, що нею тварина частіше вступає в контакт з іншими особинами (при обнюхивании). У цих місцях підвищена вологість шару біляшкірного повітря. Часто збудником уражаються поверхневі ділянки тіла, які активні при контакті з іншими тваринами (голова або груди).

Близько 20% собак є прихованими носіями демодекозу, при цьому у них хвороба явно ніяк не виявляється.

Дорослі тварини заражаються один від одного. Розвиток хвороби пов’язане з імунодефіцитом у тварин, вважається, що деякі собаки мають особливу схильність до цього спадкового дефекту. Підвищено сприйнятливість до демодекозу у шарпея, мопсів, вест хацленд уайт тер’єрів і скотч тер’єрів, а також французьких і англійських бульдогів.
Початкове ураження
Початковий етап демодекозу починається після проникнення кліща в порожнину волосяного фолікула. Найлегше паразит проникає в нього в тих випадках, коли там немає волоса (випав при линьки). Дещо складніше проникати кліщу в порожнину, коли волосся на місці, але через виниклу атонії зовнішнє кореневище відшаровується від самого волоса. Кліщ швидко проникає в просвіт і просувається вглиб порожнини. Паразит може вражати і здоровий фолікул. Для цього він проколює мембрани клітин у підстави волосся загостреним освітою у рота, і висмоктує їх вміст.

Руйнуючи клітини і допомагаючи собі лапками, збудник демодекозу проникає всередину порожнини. У міру просування він вирізає собі крючковіднимі щелепами цілі пласти з багатошарового епітелію. Він може вигризати цілі борозни (до 70 мкм) у внутрішньому і зовнішньому кореневому піхву. Потім паразит проникає в сальні залози волосся, і опускатися на саме дно фолікула і вигризає клітини самого волосяного сосочка. Через це волосся в цьому фолікулі вже ніколи не будуть рости.
Якщо в ураженому кліщем каналі старий волосся ще не встиг загинути, то паразит посилено зрізає шари епітелію кореневого піхви. При цьому стоншується корінь і провокується випадання цього волоса.

Харчуючись в сальної залозі і в порожнині фолікула, збудник демодекозу «розорює» велику кількість борозен в епітеліальних шарі. У пошкоджену порожнину проникають і інші особини паразитів. Вони розмножуються в фолікулі і формують цілу колонію з кліщів. У ній присутні всі форми (яйця, личинки, німфи і самі кліщі).

Розвиток захворювання
Активно добувають їжу лише дорослі кліщі. Розмелюючи епітеліальні клітини хеліцерами, вони не тільки їдять самі, але й дають можливість годуватися залишками їх їжі німфам і личинкам. Така колонія дозволяє статевонезрілі особи перебувати у сприятливому для розвитку живильному субстраті. Таким чином, формується запалений демодекозне вогнище.

Рекомендуем прочесть:  Почему Кошки Вырывают

Розвитку демодекозу сприяє і наявність гноеродной мікрофлори. Вона складається з стафілококів, яких у величезних кількостях виявляють на уражених ділянках.
Демодекоз
Пес, вражений демодекозом.
Система імунітету собаки намагається включити механізми запальних реакцій. При цьому виникають характерні симптоми захворювання – навколо вогнища формується оточена по периметру запальним клітинним бар’єром гранульома. Така бар’єрна перепона відгороджує організм «господаря» від самого демодекозного вогнища, перешкоджаючи проникненню його далі.

Сумка фолікула гіпертрофується і перетворюється на сполучні тканини. Поразка і руйнування сальної залози призводить до втрати її функцій (виробітку шкірного сала). Організм господаря бореться з руйнуваннями, намагаючись відновлювати пошкоджені клітини, при цьому борозни заростають.

Якщо вистилання демодекозного вогнища була знищена до базальної мембрани, то організм відповідає зрушенням цієї мембрани вглиб сполучних тканин. Цей зсув дозволяє паразитам відвойовувати собі новий простір, тим самим збільшуючи обсяг ураженого вогнища. Такий процес повторюється неодноразово. Чим більше розмір цього вмістилища, тим більше утворюється сприятливого для розвитку личинок поживного субстрату і тим більше він розростається.

Ознаки деомдекоза
Розрізняють три форми розвитку демодекозу в собак.

При цьому кліщі колонізують сальні залози і перешкоджають виробленню шкірного сала. В результаті шкіра собаки стає ламкою і сухий, при цьому починає лущитися лусочками. Такий процес розвивається з маленьких (1-3 мм) гіперемійованих плям. Згодом – волосся випадає на цих місцях, і тут утворюються облисіли.

Найбільш характерні симптоми цієї форми хвороби проявляються, коли поразка локалізується навколо очей, по щоках, на спинці носа, а також на ліктях, боках і шиї. Після гіперемія проходить, шкіра слущивается, при цьому вона потовщується і стає складчастої. Дуже часто виникають кровоточать тріщини. Характерні ознаки цієї форми хвороби – лусочки набувають синювато-сірий колір.

Пустульозний (з утворенням дрібних гнійників)

Коли кліщ переміщається на дно фолікула, то в цьому випадку демодекоз вражає остьові волосся з глибокими фолікулами. У товщі шару шкіри проявляються демодекозниє вогнища (1-4мм), заповнюються гноєм. Вони перетворюються на горбки і можуть мимовільно розкриватися, утворюючи сухі сіро-бурі кірочки.

Пустульозний
Прояв Пустульозні – ознака демодекозу.
Такий вид ураження відбувається частіше біля рота, в межчелюстном просторі, а також на губах і поверх очей. Шкіра потовщується і збирається в глибокі складки, набуваючи червонуватого відтінку. При великих ураженнях від собаки виходить неприємний специфічний запах, який нагадує прогірклий жир. Такий вид демодекозу дуже заразний.

Папулезная (з великими запальними вогнищами)

При дуже сильному ураженні демодекозом виникає ця форма захворювання. Ознаки прояву вогнищ ураження виникають на крижах, по всій спині і корені хвоста. Хворі собаки дуже худнуть і навіть можуть загинути від зараження крові (сепсису).

Нерідко у хворих тварин зустрічаються всі три форми захворювання. Будь-яке перебіг демодекозу викликає ускладнення у вигляді секундарних інфекцій (найчастіше стафілококової), які посилюють перебіг хвороби.

Діагностика
Клінічні симптоми демодекозу дуже схожі з різними дерматитами, що мають іншу етіологію. Поставити остаточний діагноз лише за зовнішніми ознаками практично неможливо. Найхарактернішим для захворювання є специфічних «демодекозне» запах від хворої тварини. Основний метод діагностування демодекозу ґрунтується на мікроскопії фрагментів уражених очажков і виявленні збудників хвороби. Кліщі виявляються у виділеннях ексудаті гнійників.

Лікування
Терапія демодекозу ґрунтується на придушенні кліщів Demodex і ліквідації сприяючих чинників: посиленні імунних реакцій та ліквідації гормональних відхилень, а також поліпшенні росту волосся. Необхідно провести лікування захворювань шкіри (атонії).

Ветеринар
Лікування вдома, звичайно, можливо, але ветеринар – найкращий варіант.
Для боротьби із захворюванням застосовують кілька видів терапій.

Таке лікування використовує комплексний підхід, який включає доставку антипаразитарного препарату в волосяні фолікули через організм собаки, а також застосовуються зовнішні засоби.

Для зовнішньої обробки уражених ділянок застосовують медикаментозне лікування у вигляді:

препаратів, що містять дьоготь і сірку (лініментів);
фосфорорганічних речовин (препарати хлорофос);
медикаментів на основі п-Метроідов (Циклон, Пвдекс);
препарат Амітраз.
Поверхневе лікування демодекозу і зовнішня обробка дозволяє вбивати паразитів лише на поверхні шкіри (при їх міграції), внедрившихся особин вона не «дістане». Лікування необхідно проводити і «зсередини». В організм собак підшкірно вводять препарат Івомек, який особливо активний до цієї форми кліщів.

Щоб лікувати хворих тварин, застосовується Іммунопаразітін, стимулюючий протипаразитарні захисні механізми в самому організмі. Для собак такі препарати можуть застосовуватися і як профілактичний засіб, створюючи імунну несприйнятливість до зараження демодекозом.

Для кращого росту волосся і вовни, а також зниження атонії шкіри для собак, рекомендують додавати до їжі чисту сірку, а також втирати в облисіли лініменти. При пригніченні шкірної опірності хворою твариною призначають Тіреодін, а також додають у раціон 1-2 краплі настоянки йоду (5%). При підвищеному продукуванні гормонів кортикостероїдного типу (у світлошкірих собак по тілу проявляються цяточки гіперпігментації) лікування проводять Хлодітаном – інгібітором функції кори надниркових залоз.

Для очищення відмерлих лусочок, які захищають кліщів від дії зовнішніх протипаразитарних препаратів, потрібно собак вичісувати жорсткими щітками.

На стадії одужання для пом’якшення шкіри і стимуляції регенеративних процесів рекомендується проводити лікування за допомогою піхтоін і обліпихової олії. Також для цих цілей використовують масляні розчини вітаміну А.

Оскільки демодекоз майже завжди ускладнюється стафілококозом, то при пустульозних ураженнях лікувати собак слід за допомогою антибіотиків або АСП.

Профілактика
З метою запобігання рецидивам демодекозу протягом 2-3 місяців для собак призначають імунопаразитан. Показані і профілактичні заходи для новонароджених щенят, оскільки кліщі передаються від матері до цуценят вже через 2-3 дні після народження. Для цього здійснюють лікування годуючих матерів (сук), а за 6-7 днів і до ощенения їх обробляють препаратом Івомек (200 мкг на кілограм ваги). Відлучення щенят від годування потрібно проводити не пізніше 28 днів.

Для запобігання зараження кліщами рекомендується використовувати для собак спеціалізовані акарицидні ошийники. У період природної линьки рекомендується додавати в раціон харчування навіть здорових тварин препарати сірки.

Профілактика включає обмеження контактів собак з явно хворими тваринами, а також проведення регулярних оглядів і дотримання гігієнічних заходів.

Прогноз одужання
Для локалізованої форми усунення захворювання вдається досягти протягом 6-8 тижнів. При генералізованої формі лікування проводять протягом декількох місяців. Після одужання вкрай рідко виникають рецидиви. У більшості випадків при адекватних заходи терапії прогноз сприятливий.

Щоб лікувати хворих тварин, застосовується Іммунопаразітін, стимулюючий протипаразитарні захисні механізми в самому організмі. Для собак такі препарати можуть застосовуватися і як профілактичний засіб, створюючи імунну несприйнятливість до зараження демодекозом.

Симптоми і методи лікування демодекозу в собак

Демодекоз у собак-захворювання, яке викликає Тромбідіформні кліщі Demodex canis. Це крихітне істота довжиною 0,2-0,26 мм паразитує в сальних залозах і волосяних фолікулах вовни собаки.

Частіше хворіють молоді собаки (від 6 місяців до 2 років) короткошерстих порід. Передається кліщ від хворої собаки і через предмети догляду (пуходеркой, гребінці). Розвитку хвороби також сприяє неповноцінне харчування і спадковий дефіцит Т- і В-лімфоцитів.

Симптоми демодекозу в собак

Існує кілька форм демодекозу в собак, симптоми яких розрізняються.

  • У разі лускатої (сквамозної) форми на шкірі з’являються мозаїчно розташовані невеликі ділянки ураження, які покриваються висівкоподібному лусочками. У процесі розвитку захворювання ці ділянки зливаються, і на них випадає волосся.
  • Папулезная (вузликова) форма виділяється тим, що на різних ділянках тіла утворюються чітко виділяються на навколишньому тканини і округлі вузлики діаметром 1-6 мм.
  • Пустулезная форма (піодемодекоз) характеризується утворенням у шкірі гнійників, які лопаються, а вміст з них витікає назовні і засихає. При цьому шкіра червоніє, набуває неприємного запаху і стає складчастою. Це саме несприятливий розвиток захворювання, при якому тварина худне і може загинути від сепсису і виснаження.
  • При підозрі на демодекоз діагностують собаку за допомогою соскобов демодекозних кліщів з шкіри тварини. При пустулезной формі також досліджується вміст пустул.

Лікування демодекозу в собак

У більшості випадків прогноз лікування захворювання сприятливий. Якщо на шкірі тварини не більше п’яти плям, то захворювання може спонтанно самоусунутися через шість — вісім тижнів.

Але при генералізованому поширенні кліща по тілу лікування проводиться протягом декількох місяців. Для нього використовуються специфічні антипаразитарні препарати. Контрольні зіскрібки беруться кожні чотири-п’ять тижнів.

  • Лікування має бути комплексним. У його завдання входить одночасне придушення життєдіяльності кліщів, нормалізація функції шкіри, посилення імунних реакцій, поліпшення росту волосся, ліквідація гормональних відхилень.
  • Крім внутрішньовенних препаратів (1% -ний розчин тріпансіні) використовуються емульсії для змочування уражених ділянок шкіри (мітобан, тактик, вапрозін, перемс, цідем, демізон.
  • При сквамозної формі для зовнішнього застосування ефективні гіпхлофос, гіподермінхлорофос і 2% -ва емульсія мила К.
  • Для лікування пустулезной форми підшкірно вводиться івомек, згодовується елементарна сірка (40 мг / кг маси тіла), а зовнішньо застосовується сірчано-Дегтярний лінімент.
  • Також собаці необхідний вітамінний комплекс і імуностимулюючі препарати.
  • У разі лускатої (сквамозної) форми на шкірі з’являються мозаїчно розташовані невеликі ділянки ураження, які покриваються висівкоподібному лусочками. У процесі розвитку захворювання ці ділянки зливаються, і на них випадає волосся.
  • Папулезная (вузликова) форма виділяється тим, що на різних ділянках тіла утворюються чітко виділяються на навколишньому тканини і округлі вузлики діаметром 1-6 мм.
  • Пустулезная форма (піодемодекоз) характеризується утворенням у шкірі гнійників, які лопаються, а вміст з них витікає назовні і засихає. При цьому шкіра червоніє, набуває неприємного запаху і стає складчастою. Це саме несприятливий розвиток захворювання, при якому тварина худне і може загинути від сепсису і виснаження.
  • При підозрі на демодекоз діагностують собаку за допомогою соскобов демодекозних кліщів з шкіри тварини. При пустулезной формі також досліджується вміст пустул.

Лікування Демодекозу Собак

переваги нашого сайту:

Рекомендуем прочесть:  Если Кот Орет По Ночам Что Делать

Демодекоз і саркоптоз у собак

Домашні улюбленці також страждають від підшкірних паразитів. Як вчасно розпізнати хворобу і почати лікування? Описано симптоми та ознаки хвороби з ілюструють фото. Приділено особливу увагу сучасним методам лікування від кліща-демодекса і захворювання саркоптоза.

Тварини, як і люди, чутливі до деяких видів підшкірних паразитів. У ветеринарній практиці нерідкі випадки діагностування таких шкірних захворювань, як демодекоз і саркоптоз. Дані хвороби, провоковані підшкірним кліщем у собак, доставляють господарям вихованців чимало клопоту, вимагають дисциплінованості та терпіння в процесі лікування.

Демодекоз у собак

Локалізована форма демодекозу у мопсів, французьких бульдогів та інших порід не несе серйозної загрози для здоров’я тварини. Симптоми демодекса у собак проявляються слабо – мінімальна кількість вогнищ ураження (не більше 5-ти), немає поширення на великі ділянки тіла, наприклад, голову або кінцівки тварини.

Дана форма демодекозу у цуценяти або дорослої особини не вимагає медикаментозного супроводу та негайної антибактеріальної терапії, так як їй притаманне самоизлечение протягом декількох місяців. Тварина в ході перебігу хвороби не проявляє тривожності, веде себе спокійно. Ознаки демодекозу у собак частіше спостерігаються у молодих особин віком до 2-х років, в основному в період тічки.

Генералізований демодекоз у шарпея, такси та т.д. – Серйозна форма захворювання, що передається у спадок від матері до цуценяти. Симптоми підшкірного кліща у собак в такій формі украй неприємні. Характерні цільні ураження голови і кінцівок, налічується більше 5-ти явних вогнищ ураження. Дане генетичне захворювання діагностується, як у молодих тварин до 2-х років, так і у старих сук і псів.

генералізованої форми демодекозу у йорка, лабрадора і чухуахуа властиво утворення папул і пустул на тілі вихованця, з’являються струпи, які поширюються, починаючи від морди собаки, надалі вражаючи все тіло тварини. Основні симптоми демодекозу у собак: патологічне випадання шерсті (алопеція), утворення лусочок, акне, висипу, вузликових утворень. Тварин, у яких лабораторно підтвердили діагноз – генералізований демодекоз, не використовують для подальшого розведення, так як залишається висока ймовірність твори на світ хворого потомства. Наприклад, так часто трапляється при наявності підшкірного кліща у вівчарки та інших елітних порід.

Для профілактики демодекозу у собак рекомендується підтримувати імунітет вихованця в хорошій формі і не дозволяти йому контактувати з незнайомими тваринами. А при найменших ознаках підшкірного кліща у собак слід негайно звернутися до ветеринара, здати аналіз на демодекоз і при підтвердженні діагнозу визначити форму захворювання.

Лікування демодекозу у собак

Лікування демодекса у собак призначається за результатами лабораторного дослідження: зішкріб шкіри тварини, а також на базі мікроскопічного дослідження проб вовни. Терапія тривала, вимагає безперервного курсу до повної ремісії захворювання. Перші результати будуть видні мінімум через 2 місяці. Як лікувати демодекоз у собак у разі тяжких форм захворювання і приєднання вторинних інфекцій? За таких обставин терапія підшкірного кліща демодекс у собак повинна бути посиленою, з тривалістю не менше одного року.

Які препарати для лікування демодекозу рекомендують фахівці? Найбільш поширеним є амітразін при демодекс, також нерідко застосовуються: Адвокат, Івермектин, дектомакс. Але перед застосуванням будь-якого з них зверніться за консультацією до фахівця, оскільки у вашого тварини може бути індивідуальна непереносимість до препарату, і тоді буде завдано серйозної шкоди його здоров’ю. Щоб вилікувати демодекоз у собак, спостереження ветеринара просто необхідно.

корости () у собак

Саркоптоз або коросту у собак викликає внутрішньошкірний зудневой кліщ – Sarcoptes canis, який харчуючись епітеліальними клітинами, вражає глибокі шари шкіри. Перші ознаки саркоптоза у собак – це вузликові утворення, які спостерігаються в області голови, носа і вух тварини (як на представлених фото підшкірного кліща у собак). У ході розвитку захворювання кліщ вражає ліктьовий, колінний суглоби, поверхню живота. Виникають пухирчасті освіти, наповнені водянистою, прозорою рідиною, виділення якої призводять до склеювання вовни і формуванню корок в області поразки. Відзначається подальший розвиток папул і лусочок, які при важких формах хвороби покривають усі теле собаки. Укуси підшкірного кліща не несуть шкоди для собаки, але на неї негативно позначаються плоди життєдіяльності паразита.

Основні симптоми саркоптоза супроводжуються найсильнішим сверблячкою. Після розчісування зон ураження на тілі тварини виникають ранки, що кровоточать і подряпини. З’являються струпи подібні з лупою, шерсть тварини випадає, шкіра ущільнюється, спостерігається гіперпігментація, почервоніння. Зудневая короста здатна на безсимптомний перебіг, подальше діагностування можливо тільки після мікроскопічного дослідження на собачого підшкірного кліща.

Лікування підшкірного кліща у собаки також призначається за результатами лабораторного дослідження. При підтвердженні діагнозу першочергово необхідно ізолювати тварину і провести ретельну чистку місць проживання. Це дозволить уникнути подальшого зараження здорових вихованців і попадання кліща чи не тіло людини.

При хворобі собаки підшкірним кліщем рекомендується дотримуватися посилену гігієну тварини, також призначаються антибактеріальні та антипаразитні засоби місцевої дії, наприклад, мазь АПІТУ від демодекозу і саркоптоза. Лікування повинне проходити під суворим наглядом ветеринара, так як деякі антибіотики категорично протипоказані певним породам собак і тягнуть за собою різні ускладнення, в окремих випадках – загибель тварини.

Наташа, м. Лабунська 10.03.2020

У мене пекінес, дівчинка, 05.12.2020г виповнилося 3 місяці, придбала її місяць тому, зробила перше щеплення і звернула увагу на те, що вона свербить, на задній лівій лапці на згині з’явилося облисіння рожевого кольору, на хребті в двох місцях ознаки декаметоза (був ветлікар) купила препарат для для зовнішньої і, який мені не дуже сподобався, дуже хочеться допомогти собачці, лікар порадив зробити три уколи, але мені ще хочеться придбати ефективне зовнішній засіб, а також я даю їй вітаміни, дайте, будь ласка, рада

Валерія, м. Тихорецк 8.06.2020

Оксана, м. Воронеж 28.08.2020

Тетяна, м. Київ 16.10.2020

Ирада, м. Сланци 12.01.2020

Тамара, м. Колпіно 25.04.2020

Лікування демодекозу у собак проводиться різними методами, вибір методу залежить від породи і віку тварини. Однак, локалізований демодекоз, коли у тварини спостерігається менш 5 невеликих поразок, взагалі не потребує лікування і завжди проходить самостійно.

Андрій, м. Шахти 30.07.2020

Марина, м. Саранськ 10.10.2020

При локалізованої формі демодекозу у собак, в більшості випадків спостерігається спонтанне усунення захворювання через шість – вісім тижнів лікування. Погіршення стану вказує на прогресування до генералізованому демодекозу

Андрій, м. Шахти 25.12.2020

Збудник демодекозу собак – кліщ Demodex canis. Будучи ендопаразитів, він локалізується у волосяних фолікулах і сальних залозах шкіри. Що стосується самого Demodex canis, слід зазначити, що з усіх кліщів він є найбільш важким об’єктом вивчення.

Мілана, м. Самара 27.02.2020

Сергій, м. Ярославль 12.04.2020

Олег, м. Архангельськ 4.06.2020

Марія, м. Омськ 14.08.2020

Анжела, м. курган 29.09.2020

У нас теж проблеми з собакою і кошкой.Думалі короста, потім вирішили демодекоз.Сходілі до ветеринара, пес порідістий-англійська сеттер.Поставілі укол, щоб не чесался.Чешется.В результаті у нього короста (самі визначили), у кішки демотекоз.Сколько всяких ліків купували …, скільки перечіталі.Корм поменялі.Березовим дьогтем всіх мажемо в прідачу.Ждем результата.У нас людей вилікувати не можуть, що говорити про жівотних.Помогаем їм самі!

Ольга, м. Орел 12.10.2020

У мене собака породиста. Перехворіла демодекозом (діагноз поставив лікар). Лікували івомек – не допомагає. Лікувати потрібно комплексно не важливо якої форми демодекс. У будь-якій випадку допоможе тільки амітразін на уражені ділянки 1 раз на 7 днів до 1-ого негативні. результату; далі іммунопаразітан дози по інструкції (знімає токсичність івомека); шампунь з березовим дьогтем через 3-4 дні після амітразін; сірка за інструкцією кожен день 1 місяць. Я вилікувала саме таким способом. Для профілактики кожні півроку іммунопаразітан за інструкцією. Івомек не допомагає якщо застосовувати в усередину!! Мазь івомек в комплексі з іммунопаразітанам афект дає. Для профілактика можна надіти нашийник з івомек.

Крем від демодекозу:

Мазь від демодекозу:

Чим вмиватися при демодекозе:

Шампунь від демодекозу:

Косметологія в лікуванні демодекозу:

Косметика при демодекозе:

Лікування травами демодекозу особи:

Які препарати для лікування демодекозу рекомендують фахівці? Найбільш поширеним є амітразін при демодекс, також нерідко застосовуються: Адвокат, Івермектин, дектомакс. Але перед застосуванням будь-якого з них зверніться за консультацією до фахівця, оскільки у вашого тварини може бути індивідуальна непереносимість до препарату, і тоді буде завдано серйозної шкоди його здоров’ю. Щоб вилікувати демодекоз у собак, спостереження ветеринара просто необхідно.

Оцените статью
( Пока оценок нет )